Що таке міжпівкульна взаємодія

Міжпівкульна взаємодія – це взаємодія між півкулями головного мозку, що забезпечує злагоджену комунікацію всього органу.

Навряд чи 10% людей на землі збалансовано використовують обидві півкулі свого мозку. Решта розвивають тільки ліву півкулю і ігнорують колосальний творчий потенціал правої.

Мозок людини являє собою «співдружність» функціонально асиметричних півкуль - лівої і правої, кожна з яких - не дзеркальне відображення іншого, а необхідне доповнення. Для того щоб ТВОРЧО осмислити будь-яку проблему необхідні обидві півкулі: ліва півкуля, логічна, виділяє в кожній проблемі найважливіші, ключові моменти, а права півкуля, творча, схоплює їх в цілому. Саме права півкуля, завдяки своїй найважливішій функції - інтуїції, допомагає розібратися в ситуації і сформулювати ідею, нехай навіть божевільну, але часто нестандартну і нерідко правильну.

Сфери спеціалізації кожної півкулі є неоціненно важливими для повноцінної роботи головного мозку, але права півкуля - для становлення і розвитку творчої особистості.

Ліва півкуля:

відповідає за логіко-аналітичне мислення,

аналізує факти,

обробляє інформацію послідовно по етапах (послідовне мислення),

забезпечує процеси індуктивного мислення (спочатку здійснюється процес аналізу, а потім синтезу),

обробляє вербальну інформацію: відповідає за мовні здібності: контролює мову, а також здатності до читання та письма,

запам'ятовує віршовані рядки, факти, імена, дати і їх написання,

здатна розуміти тільки буквальне значення того, що чуємо чи читаємо,

планує майбутнє,

контролює рухи правої половини тіла,

відповідає за музичну освіту, розуміння сенсу музичних творів, розрізнення ритму музики,

відповідає за математичні здібності, роботу з числами, формулами, таблицями,

відповідає за планування.

Права півкуля:

відповідає за образне мислення і просторову орієнтацію; дозволяє орієнтуватися на місцевості і складати мозаїчні картинки-головоломки,

відповідає за інтуїцію і інтуїтивну оцінку,

може одночасно обробляти багато різноманітної інформації; здатна розглядати проблему в цілому, не застосовуючи аналізу (паралельна обробка інформації),

реалізує процеси дедуктивного мислення (спочатку здійснюються процеси синтезу, а потім аналізу),

обробляє невербальну інформацію: спеціалізується на обробці інформації, яка виражається не в словах, а в символах і образах,

запам'ятовує образи, обличчя, картини, пози, голос; здатна сприймати сукупність рис як єдине ціле,

здатна розуміти метафори і результати роботи чужої уяви, почуття гумору,

сприймає емоційне забарвлення мови, тембр голосу, інтонацію,

орієнтується в сьогоденні,

контролює рухи лівої половини тіла,

відповідає за музичні здібності, розрізнення мелодій, темпу і гармонії в музиці,

відповідає за уяву, фантазії і мрії; художню творчість і здатність до образотворчого мистецтва,

відповідає за спонтанні, емоційні реакції.

Викладена вище спеціалізація півкуль головного мозку справедлива для 95% людей. В їх число входять практично всі правші. Спеціалізацію ж півкуль у лівші, які становлять приблизно 10%, визначити важче.

Коли півкулі функціонують правильно і між ними зберігається баланс, то взаємодія між ними виражається в ідеальному партнерстві, результатом якого є ефективна творча робота мозку. Це стає можливим, коли працюють і права, і ліва півкулі, коли логічне мислення поєднується з інтуїцією.