ЗВІТ

ДИРЕКТОРА ПРО СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ

ПЕРЕД ПЕДАГОГІЧНИМ КОЛЕКТИВОМ ТА ГРОМАДСКІСТЮ

ЗА 2020 - 2021 Н,Р,

Заклад дошкільної освіти «Червоні вітрила» розташований за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні 15^а. Розрахований на 12 груп. З 12 груп функціонують:

· 2 групи раннього віку;

· 3 групи молодшого дошкільного віку;

· 3 групи середнього дошкільного віку;

· 4 групи старшого дошкільного віку.

В ЗДО працює 3 логопедичні групи. Режим роботи дошкільного закладу 10,5 годин. Працює одна чергова група з режимом роботи 12 годин.

Організація освітньої роботи закладі дошкільної освіти у 2020-2021 навчальному році здійснювалась відповідно до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Указу Президента України від 13.10.2015 №580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (затверджено наказом МОН України від 16.06.2015 №641), Базового компоненту дошкільної освіти, Положення про дошкільний навчальний заклад (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.-3.2003 №305), Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів (затверджено наказом Міністерств охорони здоров’я України від 24.03.2016 №234), Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності (затверджено наказом МОН України від 20.04.2015 №446), інших нормативно-правових актів. Зміст дошкільної освіти визначався Базовим компонентом дошкільної освіти. Освіта дітей дошкільного віку у межах Базового компонента в дошкільної освіти здійснювалась відповідно до вимог чинних програм розвитку, виховання і навчання дітей дошкільного віку «Українське довкілля» та додатковою програмою розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

Організація діяльності закладу дошкільної освіти у 2020-2021 навчальному році залежала від епідемічної ситуації регіону

Упродовж 2020–2021 навчального року на основі Базового компонента дошкільної освіти і обраних освітніх програм змісту освіти, Концепції Національно-патріотичного виховання дітей та молоді, з урахуванням актуальної суспільно-політичної, соціально-економічної, екологічної ситуації в країні та з метою підвищення якості дошкільної освіти, забезпечення її поступального інноваційного розвитку колектив дошкільного навчального закладу працював над такими змістовими напрямами:

- національно-патріотичне виховання;

- екологічне виховання;

- формування основ здорового способу життя;

- ігрова діяльність.

А пріоритетним напрямом роботи колективу залишався соціально-моральний розвиток дошкільників.

При організації освітньої діяльності педагоги закладу зважали на провідний вид діяльності дітей (ранній вік – предметно-маніпулятивна; дошкільний вік – ігрова), а також на те, що діяльнісний підхід є основою для досягнення цілей розвитку дітей різного віку. Намагались створити умови для участі дітей у різних видах діяльності (спілкування, гра, художньо-естетична та ін.) так, щоб це було природньо та органічно до їхніх потреб та інтересів.

Для підвищення якості дошкільної освіти, забезпечення її сталого інноваційного розвитку в цьому навчальному році педагогічний колектив спрямовував свою діяльність на формування різнобічно розвиненої, духовно багатої, оптимістично та патріотично налаштованої особистості.

Одним з критеріїв педагогічної творчості у вихователів нашого дошкільного закладу є прагнення й уміння створити сприятливі умови для плідної співпраці з дітьми, що забезпечить їм емоційний комфорт, саморозвиток і можливість самореалізації в освітньому процесі дошкільного закладу. Провідним у своїй роботі вихователі вважають особистісний підхід, що виявляється у прийняті кожної дитини, враховуючи індивідуальні особливості, методи і способи її виховання в сім’ї.

У 2020 – 2021 навчальному році педагогічний колектив працював над такими завданнями:

1. Формування у дошкільників необхідності дотримання здорового способу життя, зацікавленого ставлення до фізичної культури.

2. Формування зв’язного мовлення засобами сучасних технологій.

3.Формування основ екологічної культури та духовного потенціалу під час ознайомлення з природою рідного краю.

Дитячий колектив налічував 386 дітей. У дитячій установі працювало 56 чоловік, з них 28 педагогів.

Таблиця 1

Якісний склад	Кількість	%
Вища освіта	23	82
Базова вища	4	14
Неповна вища	1	4
Всього	28	100

Порівняльний аналіз кількісного та якісного складу педагогічних працівників свідчить про стабільність колективу та його творчий потенціал, а саме:

спеціалістів вищої категорії – 11;

І категорії – 5;

ІІ категорії – 7;

11 тарифний розряд- 2;

студенти – 3

Мають звання: «старший вихователь» – 1 педагог;

«старший учитель» – 1 педагог;

«вихователь-методист» – 5 педагогів;

«керівник гуртка-методист» - 1 педагог.

Велика увага приділялась підвищенню фахової майстерності педагогів. Атестація педагогічних працівників у дошкільному закладі проходить відповідно до Закону України «Про освіту» (ст. 54) та «Типового положення про атестацію педагогічних працівників України» затвердженого Міністерством освіти України № 930 від 06.10.2010 року. Атестація підпорядкована перспективному плануванню на п’ять років і проводиться в зазначені Положенням терміни. Щороку створюється атестаційна комісія, складається план роботи атестаційної комісії та графіки проходження педагогічними працівниками чергової та позачергової атестації. Для надання методичної допомоги за членами атестаційної комісії закріплюються педагоги, які атестуються у поточному році. Зібрані матеріали з питання вивчення професійного рівня педагогів.

В закладі дошкільної освіти плануються різні види роботи з кадрами по підвищенню їх фахового рівня. Підвищення фахової кваліфікації педагогів здійснюється відповідно до перспективного плану на базі КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів».

Протягом року пройшли планову атестацію та курсову перепідготовку такі педагоги:

1. Персей Л.І. – вихователь, категорія «спеціаліст вищої категорії»,

звання «вихователь-методист» - на присвоєння;

2. Оладенко А.В. - вихователь, категорія «спеціаліст вищої категорії»,

- на присвоєння;

3. Пономаренко Н.В. - психолог, категорія «спеціаліст І категорії»,

- на підтвердження.

Велика увага приділялась постійному вдосконаленню фахової майстерності, творчому зростанню кожного педагога. Систематично надавалися консультації, співбесіди, поради педагогам. На педагогічних радах проводився аналіз роботи вихователів, пропагувався найкращий досвід.

Керуючись Законом України «Про дошкільну освіту», адміністрація приймала на роботу педагогів, які мають відповідну педагогічну освіту. Адміністрація диференційовано підходить до вихователя-початківця і до досвідченого педагога. Досвідчені вихователі своєчасно надають допомогу молодим спеціалістам .

В дошкільному закладі працюють спеціалісти: музичні керівники, логопеди, психолог, керівник гуртка зображувальної діяльності. Але на жаль в закладі відсутній інструктор фізкультури.

З метою пошуку нових технологій, форм і методів роботи вихователі працювали з новинками методичної літератури, періодичними виданнями за програмою «Українське довкілля», що спрямовані на формування інтелектуальної, здорової, гармонійної, духовної особистості.

Для підвищення ефективності роботи вихователів, удосконалення їхньої фахової майстерності, згідно плану роботи проводились засідання педагогічних рад, консультації для вихователів, круглі столи, лекції-бесіди, педагогічні посиденьки.

Більшу частину дня діти дошкільного віку перебувають в дошкільному закладі. Тож завдання педагогічного колективу є забезпечення сприятливих умов для здорового зростання дітей, комфортного їх перебування в дошкільному закладі, використання традиційних та сучасних здоров’язбережувальних технологій, створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, забезпечення повноцінного харчування, медичного обслуговування та оптимального рухового режиму.

Педагоги закладу з розумінням відносяться до того, що завдяки фізкультурі у дітей формується свідоме ставлення до свого організму, вміння берегти здоров’я, зміцнювати його доцільним режимом праці та відпочинку, загартовувати фізичні, психічні сили та зміцнювати нервову систему, попереджувати захворювання.

Ми забезпечуємо становлення й розвиток фізично здорових дітей завдяки таким чинникам, як:

- оптимальний режим дня;

- збалансоване повноцінне харчування;

- здоровий денний сон;

- самообслуговування;

- загартовуючі процедури.

Обов’язковими в освітньому процесі є такі форми роботи, як: фізкультурні заняття, піші переходи, ранкова гімнастика та гімнастика пробудження, фізкультхвилинки, сенсорні та рухливі ігри, валеохвилинки тощо.

Основними завданнями нашого колективу було:

- зміцнення фізичного, психічного та соціального здоров’я дошкільників;

- виховання у дітей та їхніх батьків культури здорового способу життя;

- формування здоров’ язбережувальної компетентності;

- збагачення валеологічних знань;

- усвідомлення дітьми та батьками взаємозв’язків між способами життя та здоров’ям.

ЗДО забезпечений педагогічними працівниками, які мають необхідні знання для навчання дітей фізичної культури і вважають основним показником своєї роботи – фізично розвинуті, загартовані, активні діти, які спокійно і вільно спілкуються між собою та з дорослими.

Для того, щоб робота з формування здоров’язбережувальної компетентності дошкільників була максимально гнучкою, якісною, перейшла від традиційного до природовідповідного, особистісно орієнтованого, гуманістично спрямованого освітнього процесу вихователям всіх вікових груп необхідно в роботі систематично використовувати психогімнастики, що містить, зокрема, вправи на релаксацію та емпатію, трудову діяльність проводити з урахуванням гендерних особливостей, систематично проводити пальчикові ігри та вправи, рухливі ігри з використанням нестандартного обладнання.

Психологу Пономаренко Н.В. більше використовувати кольротерапію, арттерапію, музикотерапію та піскотерапію

Музичному керівнику Лінській І.В. більше використовувати в роботі ігротехніки М.Шутя, музикотерапію.

Педагоги закладу з розумінням відносяться до того, що формуванню інтересу до фізичних вправ, забезпеченню диференційованого підходу, підвищенню рухової активності сприяє використання нетрадиційного фізкультурного обладнання, цілеспрямований підбір та раціональне використання якого дозволяє вирішувати завдання, спрямовані на збереження здоров’я дітей та їхній повноцінний психофізичний розвиток,

упливає на розвиток творчих здібностей, виховання морально-вольових якостей, підвищення інтересу до різноманітних спортивних вправ та рухливих ігор.

З огляду на це вихователями закладу виготовлено нетрадиційне фізкультурне обладнання, яке запобігає відхиленню фізичного розвитку дітей. Це «Доріжки здоров’я» з каштанів, жолудів, ґудзиків, кришок, із слідами. Придбані різноманітні килимки для масажу ніг.

З метою контролю за станом рухової активності дітей адміністрація відвідувала заняття з фізкультури, прогулянки, режимні моменти, переглядала наявність фізкультурного обладнання в групах, наявність іграшок та атрибутів для спортивних ігор та розваг, наявність методичної літератури.

У дітей своєчасно і цілеспрямовано формуються рухові вміння і навички, розвивається інтерес до різних видів рухової діяльності.

Дотримання певного режиму дня – один із засобів фізичного виховання. Вихователі всіх вікових груп дотримуються встановленого режимом ритму життя дошкільників відповідно до вікових та індивідуальних особливостей, заповнюють кожен день цікавими і корисними іграми та заняттями.

В усіх вікових групах розроблені та впроваджені в практику роботи з батьками тематичні та інформаційні добірки з питань гігієни та безпеки життя. Спеціалістами систематично проводяться бесіди, консультації, готуються інформаційні матеріали.

На допомогу вихователям зібрано тематичні папки, методичну літературу з питань фізичного розвитку дітей.

В групах раннього віку № 1 та 2 діти беруть участь у різних формах роботи з фізичного розвитку, рухаються, зберігаючи рівновагу, виконують різноманітні вправи в стрибках, коченні, киданні, повзанні, лазанні, рівновазі. Знають та називають частини тіла, миють руки, за допомогою вихователя, користуються рушником, більшість самостійно їдять, вдягаються, роздягаються.

В групах № 8,9,4 (молодші групи) – діти мають достатні уявлення про свій організм, різні частини тіла. Охоче займаються фізичними вправами, знають техніку виконання рухів, вільно ходять і бігають, стрибають, виконують різноманітні вправи в повзанні й лазанні, позитивно ставляться до загартовуючих процедур. Велику роботу вихователі молодших груп проводять по закріпленню вмінь самостійно виконувати гігієнічні процедури. Сприяють дотриманню режиму дня. Формують навички правильної поведінки у природному довкіллі.

Недоліком, майже в усіх групах є те, що не всі діти правильно тримають ложку, користуються серветкою. Вихователям потрібно більше уваги звертати на навички культури споживання їжі, поведінку за столом, на знайомство з стравами, які ними споживаються.

В групах № 3,5,7 (середні групи) діти значно краще дотримуються норм особистої гігієни, культури поведінки за столом. Розуміють значення гартування. Впевненіше стрибають, лазять по гімнастичній стінці, проявляють інтерес до вправ з елементами спорту.

Діти середніх груп з бажанням виконують гартувальні та гігієнічні процедури. Люблять заняття з фізкультури, з бажанням грають в рухливі ігри

В групах № 10, 6, 11, 12, рівень сформованості культурно-гігієнічних навичок відповідає програмовим вимогам. Діти досить добре володіють навичками основних рухів, уміють їх доцільно використовувати в разі потреби та отримувати фізичне та естетичне задоволення від чіткого виконання рухових дій.

Ранкова гімнастика проводиться щоденно, санітарні умови відповідають нормам. Вправи підібрані згідно віку. Оздоровчий вплив позитивний.

Певним недоліком є те, що під час виконання дітьми загальнорозвиваючих вправ вихователі недостатньо уваги приділяють використанню різних вихідних положень, якості виконання вправ, контролю за поставою дітей.

Прогулянки плануються і проводяться систематично, структура прогулянки в основному складена з урахуванням сезонних змін, пов’язаних з іншими видами діяльності. Рівень підготовленості вихователів до прогулянки задовільний, форми організації дітей задовільні.

Заняття з фізкультури проводяться та завчасно плануються. Рівень проведення занять задовільний. Але, на жаль, загальна моторна щільність невисока.

В молодших групах №8,9,4 навички в основних рухах відповідають програмовим вимогам. Але більше уваги потрібно приділяти якості рухових навичок і вмінь, залученню дітей до вправ спортивного характеру.

В середніх групах №3,5,7 навички дітей в основних рухах відповідають програмовим вимогам. Але потребує покращення якість виконання стрибків, навички шикування з колони по одному в пари і з пар в одну колону, як на місці так і під час ходьби, лазіння по гімнастичній стінці, завдання з кидання та ловіння.

В старших групах № 10, 6, 11, 12 навички дітей в основних рухах відповідають програмовим вимогам. Але зафіксовані певні недоліки, а саме: планується недостатньо продуманий спосіб організації дітей під час виконання основних рухів, розташування інвентарю. Потребують поліпшення якість виконання шикування та перешиковування,

В старших групах потрібно більш ретельно продумувати використання атрибутів, фізкультурного обладнання, ігрових прийомів, потребує введення до рухового режиму різних видів ігор ( естафети з елементами спортивних вправ).

Перевірка виявила, що в ЗДО для доцільної організації рухового режиму систематично проводяться фізкультхвилинки, пальчикова гімнастика, гімнастика пробудження, «хвилинки-здоровинки», рухливі ігри, коригувальні вправи на свіжому повітрі. Для забезпечення здорового способу життя систематично ведеться контроль за дотриманням режиму занять і прогулянок, адаптацією дітей до умов закладу, організацією мікроклімату в групах, температурним режимом. Загартування дітей проходить з урахуванням стану здоров’я, а саме: прогулянки на свіжому повітрі незалежно від погодних умов, перебування в групі в легкому одязі, гімнастика пробудження, дихальна гімнастика, ходьба по різних «доріжках здоров’я». Велика увага педагогами приділяється охороні психічного здоров’я.

ЗДО забезпечений педагогічними працівниками, які мають необхідні знання для навчання дітей фізичної культури і вважають основним показником своєї роботи – фізично розвинуті, загартовані, активні діти, які спокійно і вільно спілкуються між собою та з дорослими. Нажаль в дошкільному закладі відсутній фізінструктор.

З метою підвищення фахової майстерності педагогів було проведено:

ü круглий стіл:

«До дитячого садка готові? або Полегшуємо адаптацію малюків»

ü консультація:

«Вчимо малят розслаблятися» Вправи на релаксацію та розвиток саморегуляції»

ü семінар-практикум:

«Шикуватись не можна стояти», або Як оптимізувати рухову діяльність»

ü колективні перегляди:

1. Народні ігри для оздоровлення дітей;

2. Заняття з валеології в старших групах

ü семінар:

«Педагогіка калабані» Практична реалізація природовідповідності та здоров’язбереження в закладі освіти

ü тренінг:

«Інтегроване навчання: від теорії до практики»

З метою контролю за станом рухової активності дітей адміністрація відвідувала заняття з фізкультури, прогулянки, режимні моменти, переглядала наявність фізкультурного обладнання в групах, наявність іграшок та атрибутів для спортивних ігор та розваг, наявність методичної літератури.

Але питання фізкультурно-оздоровчої роботи залишається актуальним і потребує подальшого розвитку. Саме тому одним з пріоритетних напрямів діяльності дошкільного закладу у 2021-2022 році ми будемо вважати вдосконалення здоров’язбережувальної системи, оптимальну організацію рухового режиму дошкільників як в закладі освіти так і вдома.

Одним з головних завдань для вихователів ЗДО в цьому році було вдосконалення діалогічного та монологічного мовлення дітей, що сприяє розвитку їх зв’язного мовлення. Вихователі з розумінням відносились до того, що цю проблему можна вирішити через різні види мовленнєвої діяльності: переказ літературних творів, складання описових розповідей, створення творчих оповідань, заучування віршів, складання розповідей за картинами. А щоб досягти певних результатів, першочергово треба враховувати умови для успішної реалізації ідей програми з мовленнєвого розвитку, а також слід використовувати нетрадиційні форми роботи з дітьми з формування зв’язного мовлення.

Вихователі всіх груп зібрали і систематизували демонстраційний та роздатковий матеріали, виготовили та придбали різноманітні дидактичні ігри та посібники, створили умови для організації мовно-художньої діяльності.

Завдання цієї роботи вихователі реалізовували через такі види діяльності, які враховували б потенційні можливості кожної дитини, були цікавими й змістовними. Планування є основою систематичної та послідовної організації роботи з дітьми. Саме у ньому в певному взаємозв’язку вихователі окреслюють різні види, форми роботи, методи та прийоми педагогічного впливу на мовленнєвий розвиток дітей.

Система планування з формування мовленнєвої компетентності дітей по якій працюють педагоги закладу включає:

- заняття з розвитку мовлення;

- заняття з ознайомлення з навколишнім світом та природою;

- дидактичні ігри та вправи з розвитку мовлення;

- індивідуальна робота;

- використання художньої літератури;

- театралізована діяльність;

- сюжетно-рольова гра.

При плануванні занять з розвитку мовлення вихователі закладу враховують такі чинники:

- зміст навчання в кожній віковій групі – визначається відповідно до

програми;

- кожний тиждень має пізнавальну тему;

- обрану методику розвитку мовлення – педагоги будують роботу з розвитку мовлення на засадах методики доктора педагогічних наук Алли Богуш, користуються технологією діяльнісного підходу до навчання мови і розвитку мовлення дітей доктора педагогічних наук Катерини Крутій, методики розвитку зв’язного мовлення доктора педагогічних наук Наталії Гавриш та теорією розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ) у мовленєво-творчій діяльності;

- види занять – комплексне або тематичне;

- основні частини заняття – звукова культура мовлення, словников робота, граматична правильність мовлення, зв’язне діалогічне і монологічне мовлення.

Дидактичні ігри та вправи з розвитку мовлення вихователі всіх вікових груп використовують як на заняттях, так і під час інших режимних моментів. Добираючи дидактичні ігри та вправи вихователі враховують:

- пізнавальну тему тижня;

- зміст занять з розвитку мовлення;

- вікові особливості;

- рівень сформованості в них мовленнєвих умінь.

У системі планування роботи з розвитку мовлення велику увагу педагоги закладу приділяють індивідуальній роботі. Значне місце у системі планування роботи з розвитку мовлення займає використання художньої літератури.

Вихователями всіх вікових груп зібраний і систематизований необхідний демонстраційний і роздатковий матеріал згідно з віком. Підібрані і виготовлені різноманітні дидактичні ігри і посібники, які допомагають реалізувати мовленнєві завдання. У куточках самостійної художньої діяльності створені умови для діяльності дітей: систематично проводяться театралізовані вистави, розваги, слухання улюблених казок, розглядання картин та ілюстрацій улюблених книжок.

В групах раннього віку обладнані згідно з вимогами Програми куточки книги, а на інших вікових групах бібліотечні осередки, в яких розміщені книжки, альбоми з ілюстраціями, набори предметних та сюжетних картинок. Вихователям старших груп потрібно створити папки для знайомства з письменниками та поетами (портрети); дитячі журнали.

В групах раннього та молодшого віку № 1,2,8,9 систематизовано сучасний, яскравий, динамічний, дидактичний матеріал, група №4 вихователям потрібно працювати над поповненням матеріалів. У середніх та старших групах №5,7,3,6,10,11,12 дидактичний матеріал багатофункціональний і дає змогу педагогам здійснювати диференціацію та індивідуалізацію навчання. Широко представлені папки з сюжетними картинами «Тварини», «Рослини», «Птахи», «Комахи», «Родина», «Електроприлади», «Почуття та емоції», «Уроки доброти», опорні схеми для складання розповідей, мнемосхеми і мнемо таблиці. Для стимулювання мовленнєвої активності, формування у дошкільнят мовлення педагоги логопедичних груп №6,11,12 використовують дидактичні мовні ігри не тільки на заняттях, а і в повсякденному житті.

У вільне користування дітям даються:

дидактичні ігри з мовленнєвого розвитку;

ігри на формування фонематичного слуху, на розвиток мовного дихання;

ілюстрації до скоромовок, загадок, прислів’їв;

предметні та сюжетні картинки;

схеми для розповідання, ігри за методом ТРВЗ;

азбука на кубиках, магнітна азбука, набір літер;

ігри, спрямовані на розвиток динамічного слуху;

малюнки для розповідання.

Асортимент навчально-ігрового матеріалу, постійно оновлюється, привертає увагу дітей, викликає бажання діяти з ним.

Аналіз планів навчально-виховної роботи показав, що упродовж дня проводяться:

індивідуальні заняття з формування звукової культури мовлення дітей та літературної вимови;

бесіди;

спостереження;

дидактичні, словесні, настільно-друковані та хороводні ігри;

ігри-драматизації;

показ настільного і лялькового театрів;

читання художньої літератури.

Освітні завдання плануються з урахуванням умінь дітей і вимог програми кожної вікової групи.

Враховуючи вимоги сьогодення, коли мовленнєва діяльність дитини виводиться за межі занять з розвитку мовлення, забезпечується діалоговий формат усіх видів активності дошкільнят, характер мовленнєвої взаємодії педагога і дітей змінюється з говоріння дітям, на розмову з ними, педагоги закладу намагаються організовувати навчання так, щоб діти легко та з інтересом сприймали матеріал. Для цього педагоги систематично використовують сучасні методики. Так для розвитку пам’яті і зв’язного мовлення вихователями всіх груп використовують прийоми мнемотехніки, методи і прийоми ТРВЗ, коректурні таблиці (Н. Гавриш). Для обміну досвідом у впроваджені сучасних методик в закладі було проведено колективні перегляди.

Аналіз переглянутих занять: з 9 занять – 5 високий рівень проведення; 4 – достатній

№ з/п	П.І.Б. вихователя	Вид заняття та інноваційні методи	Тема заняття	Рівень проведення
1	Газієва Інна Юріївна (мол.гр.)	Мовлення дитини (прийом мнемотехніки – мнемодоріжки)	«Зимова подорож»	Достатній
2	Сидоренко Катерина Петрівна (мол.гр.)	Мовлення дитини (прийом мнемотехніки – мнемодоріжки, мнемотаблиця)	«Лісова подорож»	Високий
3	Будунова Ганна Михайлівна (сер.гр.)	Мовлення дитини (прийоми ТРВЗ, мнемодоріжки)	«Складання казки про Сніговика»	Високий
4	Ібрагім Крістіна Сергіївна (сер. гр.)	Мовлення дитини (прийом мнемотехніки – мнемодоріжки, мнемотаблиця)	«Скринька казок»	Достатній
5	Газюкіна Наталія Володимирівна (сер. гр.)	Мовлення дитини (прийом мнемотехніки – мнемодоріжки, мнемотаблиця)	Вивчення вірша «Облітав журавель»	Достатній
6	Гончаренко Галина Іванівна	Інтегроване заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім, грамоти (прийом мнемотехніки – мнемодоріжки, мнемотаблиця, ТРВЗ, пошуково-дослідницька діяльність )	«Складання історії про чарівний гудзик»	Високий
7	Бойко Яна Василівна	Мовлення дитини (прийом мнемотехніки – мнемодоріжки, мнемотаблиця)	Бесіда на тему:«Зустріч зими і весни» (з використанням двох картин)	Достатній
8	Головій Людмила Миколаївна	Інтегроване заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з природою (прийом мнемотехніки – мнемодоріжки, мнемотаблиця, ТРВЗ)	«Клуб любителів лісу»	Високий
9	Симоненко Світлана Миколаївна	Інтегроване заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім (прийом мнемотехніки – піктограми )	«Бджілчина весна»	Високий

З метою підвищення фахової майстерності педагогів було проведено:

ü круглий стіл:

«Розвиток звя’зного мовлення дошкільнят»

ü консультації:

1. «Як змінювалися підходи до розвитку мовлення дітей»;

2. 2. «Від предмета до сюжету: складаємо розповідь разом»

ü майстер-клас

1. «Дихай на повну. Дихальні вправи з використанням ігрового обладнання»;

2. «Навчаємо розмови» Прийоми мовлення про які мають знати педагоги»

ü семінар-практикум:

«Мнемотехніка для розвитку мовлення дітей»

ü колективні перегляди:

1. Заняття з мовленнєвого спілкування в молодших та середніх групах;

2. Заняття з мовленнєвого спілкування в старших групах.

На основі вище зазначеного можна зробити висновок, що вихователі намагаються організовувати процес навчання так, щоб діти легко та з інтересом сприймали матеріал, роблять все для того, щоб спростити процес запам’ятовування, розвинути мовлення, соціативне мислення та уяву дітей.

Таким чином, у педагогів закладу, нестандартні прийоми розвитку мовлення виступають ефективним засобом вирішення складних завдань із розвитку мовлення дітей, засобом подолання певних труднощів у складанні описових розповідей, поганому запам’ятовуванні віршів, бесіді за картиною, порушенні мовлення, бідному словниковому запасі, швидкій втомі, нецікавості тощо.

Аналіз діяльності колективу показав, що основними завданнями, над якими працювали педагоги закладу, є виховання у дітей:

- розуміння самоцінності природи (природа може існувати без людини, а людина без природного середовища – не може);

- усвідомлення себе, як частини природи;

- розуміння того, що у природі все взаємопов’язане;

- емоційно-позитивного ставлення до навколишнього світу;

- розуміння неповторної краси природи в усі пори року;

- активної життєвої позиції, любові та бережливого ставлення до природи і всього живого в ній;

- усвідомлення того, що стан здоров’я людини залежить від якості довкілля;

- усвідомлення необхідності знати правила поведінки у природі і дотримуватися їх.

Для прищеплення любові до природи педагоги використовували такі форми робити:

- спостереження за природою під час прогулянок;

- залучення дітей до посильної праці в природі та природоохоронної діяльності, до участі в народних іграх, відгадуванні загадок;

- дослідницької діяльності;

- виготовлення виробів із природних матеріалів, композицій із рослин;

- читання та обговорення казок, художніх творі про природу.

В дошкільному закладі створені всі відповідні умови для формування в дошкільників уявлень про навколишній світ та природу. Навчальний процес забезпечено методичною літературою, наочними посібниками, дидактичними іграми, створені зелені куточки в усіх вікових групах.

Варто наголосити, що педагогічним колективом закладу особлива увага приділяється створенню природного середовища, а саме: на території закладу висаджено багато молодих дерев (каштани, сумах, катальпа), кущів (бузок-5 шт., горобина чорноплідна – 2 шт., форзиція – 9шт., калина, барбарис, жасмин (3 шт.), спірея (50 шт.), багато квітів та кущів троянд.

У всіх вікових групах є куточки природи, до яких входять кімнатні рослини з гарними квітками, яскравим забарвленням, чітко визначеними частинами рослини, календарі природи та погоди. Огляд куточків природи на оснащення квітами показав, що в групах є не всі квіти згідно до вимог програми. Рекомендовано забезпечити куточки природи такими квітами:

Група №1 – лілія амазонська, амазонська лілія;

Група №2 – китайський розан, фікус, амазонська лілія;

Група №3 – бальзамін, герань;

Група №4 – традесканція, кала, бальзамін, хлорофітум, фуксія;

Група №5 – бальзамін, традесканція, пеларгонія, амазонська лілія;

Група №6 – традесканція, амариліс, аспарагус, калла, фуксія;

Група №7 – традесканція, клівія, бальзамін;

Група №8 – лілія амазонська, клівія;

Група №9 – бальзамін, традесканція, пеларгонія, амазонська лілія, фікус;

Група №10 – традесканція, пеларгонія, клівія, фікус;

Група №11 – бальзамін, колеус, калла, пеларгонія, амариліс;

Група №12 – бальзамін, колеус, аспарагус, калла,фуксія.

Важливою складовою розвивального середовища у всіх вікових групах є спеціальні дидактичні матеріали та посібники. В цьому навчальному році вихователями всіх вікових груп багато посібників та дидактичних ігор придбано та виготовлено самостійно.

Важливим чинником інтелектуального розвитку дітей є їхня самостійна пошуково-дослідницька діяльність, адже діти за своєю природою дослідники. Тому вихователям всіх вікових груп слід дообладнати міні лабораторії необхідними предметами та матеріалами для проведення спостережень та дослідів (лупа, предмети для змішування, фільтрування, розчинення і т. д.). Організовуючи цю роботу, слід:

- ураховувати вікові можливості дітей;

- забезпечувати дітей повним комплектом необхідного обладнання для проведення дослідів чи експериментів, навчати ним користуватися;

- навчати дітей презентувати результати проведення дослідів чи експериментів;

- забезпечувати вільний доступ до дидактичних матеріалів для самостійної діяльності.

Навчально-виховна робота здійснюється вихователями згідно перспективно-календарних планів, а саме:

- спостереження за живою та неживою природою, рослинами, тваринами,

працею дорослих у природі;

- комплексні заняття;

- експериментально-пошукову діяльність.

На основі перспективного плану розробляються щоденні календарні плани, де конкретизовано розвиток уявлень дошкільників про навколишній світ та природу у різноманітних організаційних формах:

спостереження різних об’єктів у приміщенні та на вулиці, дидактичні ігри та ігри дітей у вільний час, комплексні заняття, екскурсії, прогулянки, робота в куточку природи, робота на ділянках. Хвилинки милування природою для збереження естетичних вражень. Набуті естетичні враження, збагачений досвід дітей відбивається в темах малюнків, аплікаціях, дитячих розповідях. Повсякденна діяльність з ознайомлення з навколишнім та природою планується таким чином: вранці – дидактичні ігри, розгляд ілюстрацій, трудова діяльність, індивідуальна робота. На першій прогулянці проводяться спостереження з усією групою дітей. Дидактичні ігри плануються за потребою. У другій половині дня найчастіше відбуваються спостереження за тими явищами, яких не можна спостерігати в першій половині дня. У цей час більше уваги приділяється індивідуальній роботі. Хочеться, щоб більш дієвою формою роботи в дошкільному закладі була дослідницько-пошукова діяльність як у повсякденному житті, так і на заняттях.

Основною формою керівництва і контролю за виконанням програмових вимог з розділу «Ознайомлення з навколишнім та природою» є спостереження за роботою вихователів з дітьми, перегляд та затвердження перспективно-календарних планів роботи вихователя, перевірка підготовки та проведення вихователями занять, екскурсій, аналіз календарів природи та погоди відповідно до сезону, добір кімнатних рослин.

З метою підвищення фахової майстерності педагогів було проведено:

ü круглий стіл:

1. Обговорення підручника з екології «Я пізнаю світ» та «Цікаве природознавство»;

2. «Кімнатні рослини в дитячому садку».

ü Консультації:

1. «Розвиваємо екологічне мислення»;

2. «Екологічний квест як освітня технологія»;

3. «Пізнавальні прогулянки з дошкільниками».

Навчально-технічна база груп дозволяє в основному виконувати роботу зознайомлення з навколишнім та природою систематично, в роботі відслідковується плановість і послідовність, зв’язок занять з ознайомлення з навколишнім та природою з іншими видами діяльності, забезпечується виконання програмових вимог, вивчення рівня знань дітей.

Хочеться відмітити роботу керівника зображувальної діяльності Волочай Вікторії Володимирівни. Вона разом з дітьми підготувала чудову виставку дитячих робіт на тему «Осінні фантазії», «Паперові фантазії», «Пластилінові фантазії», «По землі іде зима», «Виграва сопілочка у ліску, красується веснонька у вінку», «Хвилюються, квітують поля – добрий день тобі Україно моя».

Велика увага в закладі приділялась підготовці дітей до школи. Педагоги старших груп, готуючи дітей до школи намагались сформувати у дітей бажання та здатність вчитися, здобувати і застосовувати знання, вміння, навички, докладати зусиль заради досягнення результату. Для того, щоб побачити успіхи та проблеми, вчасно скоригувати пізнавальну діяльність дітей, щоб виявити та якомога повніше реалізувати їхні здібності педагогами закладу проводиться моніторинг індивідуальних навчальних досягнень.

Вивчення рівня компетентності вихованців з грамоти показало:

Таблиця 1

Рівень компетентності	Група №6		Група №11		Група №12		Група №10
	Кільк. дітей	%	Кільк. дітей	%	Кільк. дітей	%	Кільк. дітей	%
Високий рівень	15	55	12	45	12	36	13	52
Середній рівень	11	41	12	44	14	43	11	44
Низький рівень	1	4	3	11	7	21	1	4
Всього дітей	27	100,0	27	100,0	33	100,0	25	100,0

Вивчення компетентності дітей з логіко-математичного розвитку показало, що із числа обстежених вихованців:

Таблиця 2

Рівень компетентності	Група №6		Група №11		Група №12		Група №10
	Кільк. дітей	%	Кільк. дітей	%	Кільк. дітей	%	Кільк. дітей	%
Високий рівень	25	91	13	48,5	23	70	13	52
Середній рівень	2	6	13	48,5	9	27	10	40
Низький рівень	1	3	1	3	1	3	2	8
Всього дітей	27	100,0	27	100,0	33	100,0	25	100,0

На 2020-2021 навчальний рік до логопедичних груп було направлено 36 дітей-логопатів. Логопедичною роботою було охоплено: група №6 – 12 дітей; №11 – 12 дітей, №12 – 12 дітей. З них у групі №6 поставлені і автоматизовані всі групи звуків у 8 дітей, поставлені і частково автоматизовані групи звуків у 4 дітей; в групі №11 поставлені і автоматизовані звуки у 7 дітей, поставлені і частково автоматизовані звуки у 5, в групі №12 поставлені і автоматизовані звуки у 5 дітей, поставлені і частково автоматизовані звуки у 7.

Таблиця 3

	Поставлені і автоматизовані звуки	Поставлені і частково автоматизовані звуки	Кількість дітей
Група № 6	8	4*	12
Група № 11	7	5*	12
Група № 12	5	7*	12
Всього	18	18	36

* - діти мало відвідували заклад.

Аналіз результатів обстеження дітей 6 років психологом Пономаренко Н.В. показав, що дошкільники добре готові до школи. Розвиток уваги, пам’яті та мислення відповідає віку та можливостям дітей. Діти старших груп можуть виконувати завдання, не відволікаючись упродовж 15 хвилин, знаходять 5-6 розбіжностей між предметами, швидко і правильно, завдання за пропонованим зразком, копіюють візерунок або рух. Досить добре розповідають напам’ять літературні твори, вірші, повторюють текст із 3-4 речень. А от запам’ятати ряд із 8-10 картинок дітям важко, справляються із цим завданням 70-80% дітей

Таблиця 4 результатів вихідної діагностики.

Було обстежено:93 дітей, що становить 61% від загальної кількості дітей.

Група № 6 - 22 дітей;

Група № 10 - 22 дітей;

Група № 11 - 25 дітей;

Група № 12 - 24 дітей.

Високий рівень	Кількість дітей	%	Кількість дітей групи	%
Група №10	9	43	36	69
Група №6	15	70	35	89
Група №11	12	49	36	76
Група №12	12	50	34	87
Кількість дітей високого рівня	48	54	141	50
Середній рівень	45	39		50
Група №10	13	57	36	69
Група №6	7	30	35	89
Група №11	13	51	36	76
Група №12	12	50	34	87
Кількість дітей середнього рівня	45	43	82	76
Всього дітей	93	80	141

Порівняльна характеристика рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку за результатами вхідної та вихідної діагностики

Група	Вх.д.	%			Вис.р.	%	Сер.р.	%	Н.р.	%
10 гр.	15	69			8	52	7	48
6 гр.	18	79			9	50	9	50
11 гр.	21	66			13	70	8	30
12 гр. Всього	21 75	80 70			10 40	48	11 35	52
			Вих.д	%
Всього	93	77			41	43	53	57
10 гр.	22	81			9	56	13	43
6гр.	22	81			15	65	7	35	-	-
11гр.	25	80			12	48	13	52	-	-
12гр.	24	79			12	50	12	50	-	-
Всього	93	77			48	55	45	45

Завдяки розробленим комплексам корекційно – розвивальних занять поліпшився рівень розвитку психічних процесів, а саме:

* група № 10 – високий рівень зріс на 7 відсотків, низький рівень відсутній;

* група №6 – високий рівень зріс на 50 відсотків, з 13 до 19 дітей; низький рівень – відсутній.

* група №11 – високий рівень не зріс, з 14 до 20 дітей; низький рівень – відсутній.

* група №12 – високий рівень зріс на 10 відсотків, з 6 до 14 дітей; низький рівень – відсутній.

Середній рівень знизився:

* група №10 - знизився на 7відсотків;

* група №6 – знизився на 50 відсотків;

* група №11 – не змінився;

* група №12 – знизився на 10%.

Аналізуючи результати діагностики проведеної психологом можна зробити висновки:

1. Рівень сформованості психічних процесів переважно відповідає нормі й оцінюється задовільно;

2. В результаті корекційно – розвиваючої роботи були поліпшені результати інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку, знань, умінь та навичок дітей ;

3. Всі обстежені діти в кількості 93 дітей готові до шкільного навчання.

Колектив закладу працює в тісному контакті з батьками. Вихователями всіх вікових груп проводиться робота з сім’єю відповідно до карантинних умов життя, складу сім’ї, психологічного клімату. Практичним психологом ЗДО Пономаренко Н.В. надавалась консультативна допомога батькам вихованців за ініціативи закладу та за запитом батьків, що сприяло більш результативнішому впливу на вихованців для подолання проблем у вихованні та розвитку.

Велику увагу приділяли виховній роботі з дітьми. Систематично проводились виставки дитячих малюнків. Цікаво проходили свята та розваги – День знань, День захисту дітей, новорічні ранки, Різдвяні свята, Мамине свято, Випускні ранки.

При плануванні роботи методичного кабінету враховувалось забезпечення методичними та дидактичними матеріалами. Було придбано багато методичних посібників та літератури для всіх вікових груп. Регулярно оновлювались інформаційні матеріали. Поповнено практичним матеріалом такі розділи: «Фізичний розвиток», «Мовленнєвий розвиток», «Пізнавальний розвиток». Вся методична робота в ЗДО спрямована на зміцнення фізичного, психічного здоров’я дітей, на гармонійний розвиток особистості, як того вимагає Закон України «Про дошкільну освіту».

Медичне обслуговування в дошкільному закладі передбачає надання дітям допомоги у збережені здоров’я та профілактиці захворювань, у системі здійснюється огляд дітей лікарями-спеціалістами.

Під контролем медичної сестри у закладі постійно проводяться загартовуючі заходи, заняття з фізкультури, фізкультурні розваги, щеплення дітей. Влітку були проведені оздоровчі заходи, які полягали у забезпеченні посиленого харчування, проведенні розваг та занять на свіжому повітрі. Травм та нещасних випадків у 2020 – 2021 навчальному році не було.

В цілому, підсумовуючи результативність і ефективність організації навчально-виховного процесу, слід зазначити, що рівень роботи педагогічного колективу ЗДО «Червоні вітрила» можна вважати достатнім. Але, поряд з тим, є питання, над якими слід більше працювати, а саме – над удосконаленням системи заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, упровадження досягнень кращого педагогічного досвіду та інноваційних технологій.